Осінь неповернення
MaggieB
Ця осінь вже ніколи не вернеться. Горіхи не впадуть під ноги нам, Можливо, ще весною відгукнеться Цей дощ, дарований садам. А може, ти відчуєш спів душі Від тих часів, коли на листя стала, Воно ж тобі мелодією мрій Усю дорогу шурхіт дарувало. Я впевнена, побачиш уві сні Маленьку стежку, травами покриту Я впевнена, відчуєш спів душі, Й згадаєш тему, зовсім не закриту. Візьмеш ти чашку чаю на столі І виглянеш спокійно у віконце, Іскру знайти щоб в вранішній імлі, Щоб не забуть, як виглядає сонце. Бо осінь - це пора казкових мрій, Вона дозволить нам відчути ностальгію, Це тихий час. Це час для сну, не дій, Це час, завжди даруючий надію.
2018-02-24 23:10:01
10
0
Інші вірші поета
Поштовх Що значить "кохання" Лунные чувства Only a matter of time
Інші поети
The Dead Poet.
@TheDeadPoet_hr
Alina Bush
@alina_bush
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6726
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2456