Осінь неповернення
Ця осінь вже ніколи не вернеться.
Горіхи не впадуть під ноги нам,
Можливо, ще весною відгукнеться
Цей дощ, дарований садам.
А може, ти відчуєш спів душі
Від тих часів, коли на листя стала,
Воно ж тобі мелодією мрій
Усю дорогу шурхіт дарувало.
Я впевнена, побачиш уві сні
Маленьку стежку, травами покриту
Я впевнена, відчуєш спів душі,
Й згадаєш тему, зовсім не закриту.
Візьмеш ти чашку чаю на столі
І виглянеш спокійно у віконце,
Іскру знайти щоб в вранішній імлі,
Щоб не забуть, як виглядає сонце.
Бо осінь - це пора казкових мрій,
Вона дозволить нам відчути ностальгію,
Це тихий час. Це час для сну, не дій,
Це час, завжди даруючий надію.
24.02.2018
10
0