Осінь
Хонна
Калюжа, кофе, тепла ковдра Ноги мерзнуть, руки теж За вікном дощара ллє цілодобово. І ти існуєш, не живеш. "Буття - така непізнана матерія Її не можна зрозуміти. Ви просто живете, як тії звірі", - Це філософів пора нещасних Одні коти нормальні Вони з'їдають все Та восени, коли у всіх апатія Вони лежать, мурчать тільки для тебе
2023-10-16 19:31:24
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Привіт) Який чудовий апатично-депресивний вірш😉😁 Для мене осінь чарівна пора, тому не можу погодитися з твоїм гг у вірші). Але холод не дуже добре переношу(( Інколи "осінь" - це стан душі, так як і щастя😉 Рада, що пишеш знов. Не губись😉Яскравого цікавого тобі жовтня! 🍂🍁☀️
Відповісти
2023-10-17 04:04:13
1
Інші вірші поета
Нове життя Кінець? Ἄνιβις (Анубіс) Вклонись мені
Інші поети
anyhachik
@anyhachik
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1360
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1687