Ода майстра підземель
Він ожив!! Він ЖИВИЙ. Вони (ті дві людини) Вдихнули в нього життя. Вони виконали всі мої мрії. Я пограв в днд Я провів цю гру. Не очікував я тих поворотів. Мій до цього безликий світ Ожив, він став світом реальним Для мене, і для пригодників. Я не знаю.. Можливо це все ілюзія тільки. Бо світ то відсутній Є тільки думки про події у ньому. Можливо живим відчув себе я Цього то не вистачало... Мені. Все життя?
2024-01-28 00:18:26
4
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8032