In woods lost
Fairy-tales not false And you in woods lost. Fairy-tales not false And you in woods lost. You are looking big black wolf, Odinsson you, you werewolf. The last time we sing about you And the river will pick a few. My words are falling down, But you put on a Earth's crown! Birds have long left these lands, But you still don’t understand. Fairy-tales not false And you in woods lost. Fairy-tales not false And you in woods lost. Wake up and follow your mother. These roads are her smother. And when the dragons come out of the caves, The world will get rid of human beasts. Fairy-tales not false And you in woods lost. Fairy-tales not false And you in woods lost. *** P.s. это песня, если кто не понял. P.p.s. учительница английского меня убьёт, если увидит это.
2020-03-22 23:02:23
17
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
JENOVA JACKSON CHASE
Nice... Can you please translate the ones which are not written in English??? I am not versed with that language...
Відповісти
2020-03-23 06:11:47
2
Мандрагорка Евгений
@JENOVA JACKSON CHASE Ok, I will try
Відповісти
2020-03-23 07:36:07
1
JENOVA JACKSON CHASE
Відповісти
2020-03-23 07:37:36
2
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4174
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12628