Пісня
Man Vi
Я десь сиджу. І де – не знаю. Хтось ллє у кухоль срібний мед. І ллється щось по вуха краю, І лізе, й лізе наперед. Чи пісня то, чи голос твій, Який не вловлю ні на мить? І хочеться вернутись в стрій Життя, але воно летить… Спіймати дай: вловити хочу Мелодію, що лине десь. Твоє лице все лине в очі. Нема надії. Це – кінець. Та пісня грає, величає, Затихла враз, не відпуска. Твій погляд попід стелі краєм, Піймав мене – тремтить рука.
2018-09-22 20:37:35
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
Дякую за відгук 😊😊😊 Приємно чути! 😁😁😁
Відповісти
2018-09-29 10:31:20
Подобається
Інші вірші поета
Кожна зустріч Звук єдиний — розпад Символ пустоти Тече річка, тече швидко
Інші поети
varyat
@varyat
_.scorpion._
@x_scorpio_x
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9652
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1720