Біль
У сутінках світанку Я прийду до тебе, теплоту серця Розвію біль в душі. Погляд сріблясто-синій Болем наповнен. У ньому іскриться іній І душа реве. У сутінках заходу Ти з самим собою відблиски світанку борешся з долею. Зірками мерехтять У ніч очі твої. Вогняними сполохами волосся сяє. Стрічками злітають у відблисках зорі. Співає душа нечутно, Ти її заганяєш в лещата. Але туга твоя безмежна, Твоє серце про щось сумує. І воно розривається болем, Тихій піснею шепоче душа: "Твою двері ніколи не відкриють І навіки вона замкнена." Ти з посмішкою дивишся на все І глузливо відповідаєш на прохання. Тільки стискається серце твоє, Коли вона на іншого дивиться. Ти не ангел, ти - демон, Але всьому всупереч Вона твою душу зачепила І порізала серце на шматки.
2018-08-12 10:35:33
7
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5105
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2556