Біль
У сутінках світанку Я прийду до тебе, теплоту серця Розвію біль в душі. Погляд сріблясто-синій Болем наповнен. У ньому іскриться іній І душа реве. У сутінках заходу Ти з самим собою відблиски світанку борешся з долею. Зірками мерехтять У ніч очі твої. Вогняними сполохами волосся сяє. Стрічками злітають у відблисках зорі. Співає душа нечутно, Ти її заганяєш в лещата. Але туга твоя безмежна, Твоє серце про щось сумує. І воно розривається болем, Тихій піснею шепоче душа: "Твою двері ніколи не відкриють І навіки вона замкнена." Ти з посмішкою дивишся на все І глузливо відповідаєш на прохання. Тільки стискається серце твоє, Коли вона на іншого дивиться. Ти не ангел, ти - демон, Але всьому всупереч Вона твою душу зачепила І порізала серце на шматки.
2018-08-12 10:35:33
7
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4056
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3925