Творіння чуда
Мужніми вустами прошепоче вітер — долі Там у райському саду твориться диво Ліловий запах оповивши подих волі Навіки охрестив красою людську діву Той запах, неземного чуда на землі Він вознесе на небеса на власних крилах А солов’їний спів озвучить у теплі Її невпинну, добродушну силу Лікує словом, оживляє чистою сльозою Дарує спокій глибоко пораненій душі Палає болем, але укутає любов’ю Прикриє тілом від пронизливих дощів Та «жінка» не знає перешкоди Вона живе заради доброти Її вустами пророче сонце й Боги Про тепло у холоді землі
2022-01-16 17:13:06
3
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8016