Незламні
Настане день — коли мерехтітиме земля Під молодим палаючим талантом І шелестом впаде осінняя листва На ще міцну до холоду траву А світ здригнеться від такої правди, Що звалить з ніг древнішу від усіх пітьму, Жагу до помсти, жагу до влади, Навіть ту злощасну пересічену війну Надію даруватиме могутнє слово Сказане, наперекір величній долі Народом, що здавалося помер раптово, Але ожив — від запаху ще міцної до холоду трави.
2022-01-23 20:55:10
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3759
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4139