Вірші
Незламні
Настане день — коли мерехтітиме земля
Під молодим палаючим талантом
І шелестом впаде осінняя листва
На ще міцну до холоду траву
А світ здригнеться від такої правди,
Що звалить з ніг древнішу від усіх пітьму,
Жагу до помсти, жагу до влади,
Навіть ту злощасну пересічену війну
Надію даруватиме могутнє слово
Сказане, наперекір величній долі
Народом, що здавалося помер раптово,
Але ожив — від запаху ще міцної до холоду трави.
1
0
169
Творіння чуда
Мужніми вустами прошепоче вітер — долі
Там у райському саду твориться диво
Ліловий запах оповивши подих волі
Навіки охрестив красою людську діву
Той запах, неземного чуда на землі
Він вознесе на небеса на власних крилах
А солов’їний спів озвучить у теплі
Її невпинну, добродушну силу
Лікує словом, оживляє чистою сльозою
Дарує спокій глибоко пораненій душі
Палає болем, але укутає любов’ю
Прикриє тілом від пронизливих дощів
Та «жінка» не знає перешкоди
Вона живе заради доброти
Її вустами пророче сонце й Боги
Про тепло у холоді землі
3
0
260
