1932-1933

Maria Savka

Роки страшні, лиха була година, Вмирали люди просячи води, Коли із голоду батьки вбивали сина, І їли тіло, й бігли хто куди.. Срашний був рік коли сусід дивився на сусіда, Як він ховав в долоні колосок, щоб нагодувати жінку й старенького діда, Були б ще діти, нагодував б діток... Діток немає, бо учора з'їли, Просив Івасик : "Татку, не вбивай!" І споглядав на батькове обличчя сіре, "Я змушений убити....помирай!" Сказавши ці слова упав на землю, Дістав ножа, і різко вткнув у груди, "Пробач синочку, тільце відокремлю А потім тобі, боляче не буде.." Із спазмом в горлі, кинув шмаття м'яса, У заіржавлений, немитий казанок, Опісля, зиркав із кімнати ласо, Сміючись говорив "- Немаю більш діток!" Затійники, які народ "скосили" Своїм проклятим Голодом скупим, Вони жадали, щоб люд не мав більш сили, І віри в те, що лишиться - Живим.

2018-05-20 09:08:57

9

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Weronika Nikulina

🕯️🕯️🕯️

Відповісти

2018-05-20 09:21:08

Подобається

K L I F S

Аж до мурашок...

Відповісти

2018-05-20 15:13:45

Подобається

Вер Веріґо

Гірка правда! Молодець. Гарно написала👍

Відповісти

2018-05-20 16:18:16

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11527

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

2764