Як вишню
Він полюбив мене - таку терпку, як вишню.. І згадується зустріч у саду, Блакитнооку, тиху і...руду Тепер лиш - "незнайому" і колишню Покинув, не зронивши ані слова, Залишив лиш одне - туге мовчання, Не зрозумів. Даремна ця промова. Покинув спокій, й заразом - кохання. І все б нічого, та мабуть дарма Життя втрачати на "якусь" надію Й чекати те, чого давно нема. Цього, що сталось, я не розумію. Лиш визнаю, ці почуття - були! Але з роками, все ж таки минули Та в серці їх таємно зберегли, А у житті вдаємо, що забули.. Вони ж у душах наших, як вогонь, Що спалює тонку, маленьку вишню, І доля ще зведе колись, либонь.. Тебе й її, але уже - Колишню.
2018-05-19 08:45:47
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гусейнов
Гарно!
Відповісти
2018-05-19 09:15:17
Подобається
Відьма
Схожий на вірш Олександра Блока, дуже зворушливо!!! 😍
Відповісти
2018-05-20 08:50:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17180
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6529