Як вишню
Він полюбив мене - таку терпку, як вишню.. І згадується зустріч у саду, Блакитнооку, тиху і...руду Тепер лиш - "незнайому" і колишню Покинув, не зронивши ані слова, Залишив лиш одне - туге мовчання, Не зрозумів. Даремна ця промова. Покинув спокій, й заразом - кохання. І все б нічого, та мабуть дарма Життя втрачати на "якусь" надію Й чекати те, чого давно нема. Цього, що сталось, я не розумію. Лиш визнаю, ці почуття - були! Але з роками, все ж таки минули Та в серці їх таємно зберегли, А у житті вдаємо, що забули.. Вони ж у душах наших, як вогонь, Що спалює тонку, маленьку вишню, І доля ще зведе колись, либонь.. Тебе й її, але уже - Колишню.
2018-05-19 08:45:47
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гусейнов
Гарно!
Відповісти
2018-05-19 09:15:17
Подобається
Відьма
Схожий на вірш Олександра Блока, дуже зворушливо!!! 😍
Відповісти
2018-05-20 08:50:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2690
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2218