Як вишню

Maria Savka

Він полюбив мене - таку терпку, як вишню.. І згадується зустріч у саду, Блакитнооку, тиху і...руду Тепер лиш - "незнайому" і колишню Покинув, не зронивши ані слова, Залишив лиш одне - туге мовчання, Не зрозумів. Даремна ця промова. Покинув спокій, й заразом - кохання. І все б нічого, та мабуть дарма Життя втрачати на "якусь" надію Й чекати те, чого давно нема. Цього, що сталось, я не розумію. Лиш визнаю, ці почуття - були! Але з роками, все ж таки минули Та в серці їх таємно зберегли, А у житті вдаємо, що забули.. Вони ж у душах наших, як вогонь, Що спалює тонку, маленьку вишню, І доля ще зведе колись, либонь.. Тебе й її, але уже - Колишню.

2018-05-19 08:45:47

8

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Олександр Гусейнов

Гарно!

Відповісти

2018-05-19 09:15:17

Подобається

Відьма

Схожий на вірш Олександра Блока, дуже зворушливо!!! 😍

Відповісти

2018-05-20 08:50:22

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1709

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3248