Темне століття
У кожного в житті було чи буде Століття темніше ночі і довше за будь-який рік. Я вже проживши його не хочу пізнати знову У ньому я був сірим нікому не потрібним мрійником Я був повітрям , яке було нікому не потрібне. Воно здавалось мені нескінченим Я думав , що все життя буде таким Але я найшов тих хто витягнули мене Хто подарували спогади цінніші золота За них не шкода піти у бій За них не шкода пролити кров За ними як за стіною Але все рано чи пізно кінчається Все менше і менше спогадів лишається у нас Ми частіше сваримось ніж хочемо розуміти Ми розпадаємось. Це боляче. Для мене і для них Я не хочу століття того Я не хочу вічну ніч Пізнавши справжнє життя Я не хочу і не буду знову повітрям І біль все більша у мені Сльози все частіше йдуть. Все важче і важче вберегти себе від часу того сірого Я хочу лиш одного , щоб ми один одного зрозуміли і прийняли. Мені не важливо наскільки вони зміняться Я хочу лиш зберегти спогади , які є у нас. Лиш би темне століття минути. Де кожна хвилина іде як година. Де ти сам без зайвої думки і емоції щось вирішуєш Де тобі всеодно на все. Де життя зупиняється назавжди.
2021-01-30 20:52:48
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Валерія Долінос
Відчуваються життєві переживання в стрічках✨
Відповісти
2021-01-31 10:31:16
Подобається
Євген Мазурок
@Валерія Долінос Якби не відчувались , то не писав би
Відповісти
2021-01-31 10:31:44
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4845
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2388