Темне століття
Євген Мазурок
У кожного в житті було чи буде Століття темніше ночі і довше за будь-який рік. Я вже проживши його не хочу пізнати знову У ньому я був сірим нікому не потрібним мрійником Я був повітрям , яке було нікому не потрібне. Воно здавалось мені нескінченим Я думав , що все життя буде таким Але я найшов тих хто витягнули мене Хто подарували спогади цінніші золота За них не шкода піти у бій За них не шкода пролити кров За ними як за стіною Але все рано чи пізно кінчається Все менше і менше спогадів лишається у нас Ми частіше сваримось ніж хочемо розуміти Ми розпадаємось. Це боляче. Для мене і для них Я не хочу століття того Я не хочу вічну ніч Пізнавши справжнє життя Я не хочу і не буду знову повітрям І біль все більша у мені Сльози все частіше йдуть. Все важче і важче вберегти себе від часу того сірого Я хочу лиш одного , щоб ми один одного зрозуміли і прийняли. Мені не важливо наскільки вони зміняться Я хочу лиш зберегти спогади , які є у нас. Лиш би темне століття минути. Де кожна хвилина іде як година. Де ти сам без зайвої думки і емоції щось вирішуєш Де тобі всеодно на все. Де життя зупиняється назавжди.
2021-01-30 20:52:48
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Валерія Долінос
Відчуваються життєві переживання в стрічках✨
Відповісти
2021-01-31 10:31:16
Подобається
Євген Мазурок
@Валерія Долінос Якби не відчувались , то не писав би
Відповісти
2021-01-31 10:31:44
1
Інші вірші поета
Вічність Шизофренія Знак Мученика Кажуть :"Чоловіки не плачуть"
Інші поети
PinkLilyBlossom
@PinkLilyBlossom
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15858
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12396