Темне століття
У кожного в житті було чи буде
Століття темніше ночі і довше за будь-який рік.
Я вже проживши його не хочу пізнати знову
У ньому я був сірим нікому не потрібним мрійником
Я був повітрям , яке було нікому не потрібне.
Воно здавалось мені нескінченим
Я думав , що все життя буде таким
Але я найшов тих хто витягнули мене
Хто подарували спогади цінніші золота
За них не шкода піти у бій
За них не шкода пролити кров
За ними як за стіною
Але все рано чи пізно кінчається
Все менше і менше спогадів лишається у нас
Ми частіше сваримось ніж хочемо розуміти
Ми розпадаємось.
Це боляче. Для мене і для них
Я не хочу століття того
Я не хочу вічну ніч
Пізнавши справжнє життя
Я не хочу і не буду знову повітрям
І біль все більша у мені
Сльози все частіше йдуть.
Все важче і важче вберегти себе від часу того сірого
Я хочу лиш одного , щоб ми один одного зрозуміли і прийняли.
Мені не важливо наскільки вони зміняться
Я хочу лиш зберегти спогади , які є у нас.
Лиш би темне століття минути.
Де кожна хвилина іде як година.
Де ти сам без зайвої думки і емоції щось вирішуєш
Де тобі всеодно на все.
Де життя зупиняється назавжди.
2021-01-30 20:52:48
6
2