Вічність
Знаю я багато є людей Які розказують своє Але ніхто із них не знав Наскільки тепло і добре Побути в тиші в однині. І тільки в ті моменти Відчуєш ти одне важливе Наскільки без всього Не можеш ти прожить. Не можна без рідних і батьків. Не можна жить не плачучи, Не можна жить не сміючись, Не можна жить без думки, Що колись це все піде. А задуматись про вічність, Про все що в тебе є в житті, Ніхто не встигне. Навіть я не маю часу , Щоби встигнуть все згадать. Але я житти хочу й можу, І ніколи не боявся що колись, Прийде пора подумати про вічність.
2019-02-10 18:33:17
10
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3149
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2746