Вічність
Знаю я багато є людей Які розказують своє Але ніхто із них не знав Наскільки тепло і добре Побути в тиші в однині. І тільки в ті моменти Відчуєш ти одне важливе Наскільки без всього Не можеш ти прожить. Не можна без рідних і батьків. Не можна жить не плачучи, Не можна жить не сміючись, Не можна жить без думки, Що колись це все піде. А задуматись про вічність, Про все що в тебе є в житті, Ніхто не встигне. Навіть я не маю часу , Щоби встигнуть все згадать. Але я житти хочу й можу, І ніколи не боявся що колись, Прийде пора подумати про вічність.
2019-02-10 18:33:17
10
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4812
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2038