Знак Мученика
Євген Мазурок
Я з дитинства пам'ятаю , як завжди думав , що особливий я в чомусь. Так і сталось. Я ставши особливим зрозумів , що смерть пожартувала наді мною. Лишила свою косу на моєму язиці , а сама на мене погляда сміється. Вона дала мені прокляття і знак , щоб я не забував про все. Перевернута коса на моєму язику . Кожне слово моє стає правдою . Кожна важка робота в кінці наносить удари по серцю. І маю я брата близнюка. Але всю біль і не згоду я отримаю за двох , хоч близнюка і не існує. Я живий лише через сміх смерті. Якби я міг померти. Але не мені це вирішувати. Правда Смерть? Вона не дасть мені померти так , якби я не міг і не хотів. Це знак моєї особливості. Це знак Мученика в тілі смертному. І так смерть буде довго гратись мною. Я не боюсь її , бо правила проклять і слів я зрозумів.
2019-11-18 17:52:04
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Мятный Пряник
Очень крутая идея, уоу
Відповісти
2019-11-19 06:54:59
Подобається
Євген Мазурок
@Мятный Пряник яка идея ? Ет на самом деле
Відповісти
2019-11-19 06:55:45
Подобається
Мятный Пряник
@Євген Мазурок тоді співчуваю
Відповісти
2019-11-19 06:57:05
Подобається
Інші вірші поета
Тьма Порядок і Хаос Відрізані від істини Я зло
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2390
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1766