Кажуть :"Чоловіки не плачуть"
Таке я чув не один рік Таке нам говорили з пелюшок Ти ж сильний чоловік Вони уявлення не мали До чого нас це довело Ми посміхаємось проблемам Веселимося в моменти незгод Але плакати не для нас Ми оплакуємо Втрату брата ріднішого ніж кров Нестачу сил на проблеми Ми молимося до наших тіл Щоб вони дали нам сили і Не лили би сліз від усіх тривог захованих в душі Чоловіки не оплакують разом Вони несуть все це самі Не потрібно жаліти жодного з них Навіть гладити по голові Не потрібно співчувати так наче знаєте їх шлях Лише чоловік розуміє Як не плакати коли йдуть під землю Але стати слабким на одинці Кричати від відчаю Ось що ми маємо в собі І не буває чоловіка без внутрішніх незгод І не існує чоловіка якому би не сказали хоть раз в житті: "Чоловіки не плачуть" , Вони оплакують.
2023-02-08 14:40:16
0
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1826
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5767