Кажуть :"Чоловіки не плачуть"
Євген Мазурок
Таке я чув не один рік Таке нам говорили з пелюшок Ти ж сильний чоловік Вони уявлення не мали До чого нас це довело Ми посміхаємось проблемам Веселимося в моменти незгод Але плакати не для нас Ми оплакуємо Втрату брата ріднішого ніж кров Нестачу сил на проблеми Ми молимося до наших тіл Щоб вони дали нам сили і Не лили би сліз від усіх тривог захованих в душі Чоловіки не оплакують разом Вони несуть все це самі Не потрібно жаліти жодного з них Навіть гладити по голові Не потрібно співчувати так наче знаєте їх шлях Лише чоловік розуміє Як не плакати коли йдуть під землю Але стати слабким на одинці Кричати від відчаю Ось що ми маємо в собі І не буває чоловіка без внутрішніх незгод І не існує чоловіка якому би не сказали хоть раз в житті: "Чоловіки не плачуть" , Вони оплакують.
2023-02-08 14:40:16
0
0
Інші вірші поета
Кажуть ... Логіка З першого разу Гра під назвою "Життя"
Інші поети
montelude
@montelude
Apaylia
@Apaylia
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2999
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2554