Кажуть :"Чоловіки не плачуть"
Таке я чув не один рік Таке нам говорили з пелюшок Ти ж сильний чоловік Вони уявлення не мали До чого нас це довело Ми посміхаємось проблемам Веселимося в моменти незгод Але плакати не для нас Ми оплакуємо Втрату брата ріднішого ніж кров Нестачу сил на проблеми Ми молимося до наших тіл Щоб вони дали нам сили і Не лили би сліз від усіх тривог захованих в душі Чоловіки не оплакують разом Вони несуть все це самі Не потрібно жаліти жодного з них Навіть гладити по голові Не потрібно співчувати так наче знаєте їх шлях Лише чоловік розуміє Як не плакати коли йдуть під землю Але стати слабким на одинці Кричати від відчаю Ось що ми маємо в собі І не буває чоловіка без внутрішніх незгод І не існує чоловіка якому би не сказали хоть раз в житті: "Чоловіки не плачуть" , Вони оплакують.
2023-02-08 14:40:16
0
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4999
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5696