Ангели

Mery

Чи можна ж вірити йому? Цьому ангелу «небесному» Який тонув у крові «своїй» Не вірячи болі твоїй Коли ж ти певен так в собі То вір, чому б і ні? Правда, жаліти будеш довго Не знаючи нічого про нього Чи знаєш ти, хто ангели такі? Вони ж то божі, добрі Хоча я більше демону повірю. І кров за них пролью я свою Вони ж то не прикинуться перед тобою Не строять “козні” за спиною Вони говорять так як є Душа - єдине що в тебе є. Для них це все, Для ангела нічого І від цього аж трясе Вони не заберуть тебе живого. І хто тут правий, хто тут ні Вирішуйте ви самі Але демони вони ж такі Зі своїми козирями в рукаві.

2021-07-24 23:27:39

Інші вірші поета

Життя Темна ніч Троянди чи фіалки? Кроки

Інші поети

Mony Ana

@MonyAna1

Настасья Агапова

@NastasiaFox

Anna Sparrows

@birdwithword

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1816

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4232