Ангели
Чи можна ж вірити йому? Цьому ангелу «небесному» Який тонув у крові «своїй» Не вірячи болі твоїй Коли ж ти певен так в собі То вір, чому б і ні? Правда, жаліти будеш довго Не знаючи нічого про нього Чи знаєш ти, хто ангели такі? Вони ж то божі, добрі Хоча я більше демону повірю. І кров за них пролью я свою Вони ж то не прикинуться перед тобою Не строять “козні” за спиною Вони говорять так як є Душа - єдине що в тебе є. Для них це все, Для ангела нічого І від цього аж трясе Вони не заберуть тебе живого. І хто тут правий, хто тут ні Вирішуйте ви самі Але демони вони ж такі Зі своїми козирями в рукаві.
2021-07-24 23:27:39
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4513
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13551