Ангели
Чи можна ж вірити йому? Цьому ангелу «небесному» Який тонув у крові «своїй» Не вірячи болі твоїй Коли ж ти певен так в собі То вір, чому б і ні? Правда, жаліти будеш довго Не знаючи нічого про нього Чи знаєш ти, хто ангели такі? Вони ж то божі, добрі Хоча я більше демону повірю. І кров за них пролью я свою Вони ж то не прикинуться перед тобою Не строять “козні” за спиною Вони говорять так як є Душа - єдине що в тебе є. Для них це все, Для ангела нічого І від цього аж трясе Вони не заберуть тебе живого. І хто тут правий, хто тут ні Вирішуйте ви самі Але демони вони ж такі Зі своїми козирями в рукаві.
2021-07-24 23:27:39
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1883
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1692