Огонь или инстинкт
Огонь ты иль инстинкт – познал иль вдруг, постиг? Во сне иль наяву? Был мёртв – теперь живу? Жил в духоте надежд, среди тряпья одежд, Но выйдя из огня расстался с прошлым я. Вот средь теснины скал подъём за перевал, Вот в океане вод девятый вал встаёт. Здесь голос, как кинжал, что к сердцу ты прижал, И сердце гонит кровь, пока жива любовь. Собою пишешь стих – и это не инстинкт! Молился иль, желал – на что ты уповал? Искал средь моря слов то, что откроет кровь? Ко мне пришёл Господь иль рок судьбы, иль плоть? Что им оставлю здесь? Я не был иль я есть? А странная мечта – вернуться, неспроста, А жизни якоря? А всё начать с нуля? Увижу, пусть в гробу, свою одну судьбу, Которую не смог прожить, – и вот итог. Успею ль в этот миг познать, всё что постиг? Чтобы не страсть – любовь мне гнала в жилах кровь, Чтоб голод никогда причиною стыда Не стал, а все слова – источник Божества, Как ангела полёт, как чудо, что нас ждёт.
2023-05-11 09:13:09
0
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1337
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4726