Вера и вечность
Жизнь – испытание, вдох – будет выдох. Жизнь – моя песня и жизнь – моя вера. Мера за меру и поиски выгод. Белый и черный и черный и белый. Ключик от ада – он близок он рядом. Ключик от рая – он ржавой отмычкой. Круг пробегаю, так где же награда? Красть, что дышать, стало вечной привычкой. Выброшен ключ мой в морские пучины, Чувства на рее и флаг на флагштоке. В штили и в штормы всё поиск причины. Бог не далек, просто годы жестоки. Станут привычными, словно дыханье, Долгие странные звуки и ноты, Словно потрогать в пути расстояние. Стёрты ботинки и зубы, и воды Льются и льются, и падают тени С неба под ноги сплошным водопадом. Мы выпадаем из жизни, из тела. Вера наградой нам, вечность наградой. Нет и не видно пусть в жизни той выгод. Вдох – будет выдох, вход, поиск и выход.
2022-11-28 07:21:15
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3068
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6085