Вера и вечность
Жизнь – испытание, вдох – будет выдох. Жизнь – моя песня и жизнь – моя вера. Мера за меру и поиски выгод. Белый и черный и черный и белый. Ключик от ада – он близок он рядом. Ключик от рая – он ржавой отмычкой. Круг пробегаю, так где же награда? Красть, что дышать, стало вечной привычкой. Выброшен ключ мой в морские пучины, Чувства на рее и флаг на флагштоке. В штили и в штормы всё поиск причины. Бог не далек, просто годы жестоки. Станут привычными, словно дыханье, Долгие странные звуки и ноты, Словно потрогать в пути расстояние. Стёрты ботинки и зубы, и воды Льются и льются, и падают тени С неба под ноги сплошным водопадом. Мы выпадаем из жизни, из тела. Вера наградой нам, вечность наградой. Нет и не видно пусть в жизни той выгод. Вдох – будет выдох, вход, поиск и выход.
2022-11-28 07:21:15
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10163
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2502