Вера и вечность
Жизнь – испытание, вдох – будет выдох. Жизнь – моя песня и жизнь – моя вера. Мера за меру и поиски выгод. Белый и черный и черный и белый. Ключик от ада – он близок он рядом. Ключик от рая – он ржавой отмычкой. Круг пробегаю, так где же награда? Красть, что дышать, стало вечной привычкой. Выброшен ключ мой в морские пучины, Чувства на рее и флаг на флагштоке. В штили и в штормы всё поиск причины. Бог не далек, просто годы жестоки. Станут привычными, словно дыханье, Долгие странные звуки и ноты, Словно потрогать в пути расстояние. Стёрты ботинки и зубы, и воды Льются и льются, и падают тени С неба под ноги сплошным водопадом. Мы выпадаем из жизни, из тела. Вера наградой нам, вечность наградой. Нет и не видно пусть в жизни той выгод. Вдох – будет выдох, вход, поиск и выход.
2022-11-28 07:21:15
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9085
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10373