Память
Как бесконечна, быстротечна, коротка, Порой точна, в ней есть и запах, есть и имя, В глубины лет обращена летит легка, Но беспощадна, как война на Украине. И унесёт, и закружит с листвою нас, Над голым парком с лужей грязной в середине, И вспять, и вглубь туда, где были только раз, И в темный омут мутных грёз печально кинет. И заметёт ветрами жизни прошлых лет. Заглянет в окна странных будущих событий, И ждёт один ей нужный правильный ответ, А ты актер, не режиссер, актер и зритель. Но это только лишь спектакль – ещё не суд, Где не дано переиграть на сцене роли. Взгляну в остаток дней, что вдаль меня несут, Где реки слёз впадают в бездны острой боли. И я на том себя всю жизнь свою ловлю, Как книгу старую её в руке листая, Куда не кину взгляд, воскликну: "дежавю". И, отвечая на вопросы, вырастаю. Вот память тает под ногами, как в кино, И чудом правда из-под грязи под ногами, Метнуться в жизнь назад в открытое окно, Забыть и петь, любить и жить, сорить деньгами.
2022-11-17 13:12:50
0
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10373
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1449