Под вой ветра
Михаэль Казакевич
Пролетая по планете Спой мне песенку о главном, Как жилось нам в прошлом лете Без войны спокойно, славно. Ни холодные кинжалы, И ни дырочки от пули. Я посплю пока пожалуй. Ветер, нас с тобой надули! И надежд мои одеяла Не спасут и не закроют. Стало веры, ветер, мало, Заменю её мечтою. Накормить тебя, да нечем. Ты летишь куда попало. Напою тоской при встрече. Счастья мне на свете мало. Счастья не бывает много. Посвистим на поворотах. Прочь уходит в ночь дорога В вечных планах и заботах. Умирать пожалуй рано. Погуляй, а я поплачу. Мы тоскою, ветер, пьяны. За удачу! Бей без сдачи. Пролетает по планете Ветра вой о прошлом лете.
2023-12-24 06:32:04
0
0
Інші вірші поета
Разноцветная жизнь Кто ты? Расплата Хочется спать
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Rawan
@Rawan_1412
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1480
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4230