Пока не просох порох
Решайте быстро вы, честно вы, чисто вы, Гордитесь меткостью, последним выстрелом И тою гильзою с порохом высохшим, Летящей птицею под ноги к вам. Средь мата грозного, грязного год стою И каждый день и час, Господь, Тебя молю, Пусть дни горят во сне, нам не сидеть в раю, Но только ад сравним с огнём в сплошном бою. Слеза последняя капнула ворогом. Теперь сушить опять патрон с тем порохом. Шанс подарила жизнь всплакнувшим голубем, Последний глупый шанс припасть к ногам. Пусть было трудно нам, но жили счастливо, А к тем чужим делам мы не причастные. Я, жизнь, тебя люблю словами честными, Но, что ни шаг в бою, – скалы отвесные. Решаю быстро я, честно я, чисто я. И буду вечно я гордиться выстрелом И грязной гильзою с порохом высохшим, Упавшей птицею на сердце вам.
2023-04-16 05:03:20
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2420
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5452