Воспоминание о деде
Мы в эти дни с тобой вдвоём совсем одни, А то, что хочется сказать, – давно не главно. Ты эту жизнь теперь мне молча объясни, Любитель правды, чёрт возьми, святой и славной. И потеряв, и обретя обратно связь, Забыв и вспомнив, кто был прав и что нам нужно, Я понимаю, что тебя люблю сейчас, А то, что было до сих пор меж нами, – дружба. Несётся время, словно пишется тетрадь. Событья пулями свистят над головами. И я прижмусь теперь к тебе душой опять, И снова мир и благодать сегодня с нами. Конспект обрезок старых выцветших газет, Средь пены лет, прохлады стен, молчанья комнат, Как будто дан простой терпения обет, Что нерушим, необходим, его лишь помним. Ах, если б мог ты просто взять и рассказать, Я бы запомнил до деталей всё подробно. Пусть не сумел бы я тебя тогда понять, Так ни понять, ни оправдать же безусловно. А ты глядел на мир с высот прошедших лет, А я смотрел в твои глаза упрямым взглядом, Как будто брал в своё грядущее билет. И с этих пор твоя рука со мною рядом. Прикосновения твоих шершавых рук, Усов колючесть – их всегда недоставало. И кто озвучит мне твоё молчанье губ, Теплом наполнит твоих мыслей покрывало?
2023-03-10 01:03:41
1
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1296
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10121