Под царским взглядом
Королевы моей убоится вселенная гнева. Переливы свечений камней диадемы и яд. И бесценен как свет, осветивший пределы эдема, Совершенен, как правда небес, прожигающий взгляд. Над империей духа звезда восходящего солнца Не зайдёт никогда, сколько б дней ни прошло, сколько б лет. В старом замке царей распахнулось под крышей оконце. Королева шлёт солнцу короны немеркнущий свет. Все мы служим бессрочно не ведая боли и скуки. Все мы дети и внуки великих когда-то царей. А над нами старинных преданий пророчества звуки, Песни боя сражений и крики безумных страстей. Опалёны огнём в путь уходят, спешат батальоны, Облачённые в вечный священный вселенский покой. Развиваясь идут, их несут, боевые знамёна, Над полями сражений за жизнь не кончается бой. На просторах мечты за свободу в грязь втоптаны звуки, И печатью царей отмечается каждый удар. А свобода – она не даётся без боли и муки. Вместе с верой отцов дети примут сей царственный дар. Возвращаясь из праха вдоль пены морского прибоя В белоснежных рубахах навстречу сражениям вспять, Вспять течению времени. Боя им хочется, боя И свободы такой, что не жаль за неё умирать.
2024-01-15 11:24:47
0
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1842
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5000