Законы иных миров
Есть будущий мир, нам его не понять. Желания там наизнанку. И каждый стремиться не брать, а давать Всю жизнь, встав с утра, спозаранку. Там ищут, кого накормить и помочь И днём, и в ненастную полночь, Там зонт отдают свой, коль падает дождь, И бросится каждый на помощь. А если там тонет какой-то чудак, Случаются в жизни несчастья, То тысячи рук, просто полный бардак, – Утонешь от выбора счастья. Там центр медицинский, сдать лишнюю кровь, Штурмуют, что эту Бастилию. Там жизнь отдают за простую любовь. Ах, если бы всех нас впустили! Я был там во сне, и ни дождь, и ни снег, И мне удивлялся прохожий, Ведь как это трудно – дарить, пусть во сне, Ведь я не умею любить и во сне, На местных людей не похожий.
2023-06-22 12:55:41
1
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2327
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12133