Подвійні стандарти

Miriam Krips

Набридли ці подвійні стандарти За "сорочками" сховані в картах. Що коректором пишуть на партах, Й розмальовують стіни в плацкартах. Коли кажуть тобі "Будь собою!" Й ти, повіривши, станеш такою — Обійдуть як чуму стороною. "Бавишся, бачу, травою?" "Ти постійно сидиш в телефоні!" Каже хтось, сидячи, мов на троні, За компом у Фейсбук-марафоні Скролить стрічку цілодобово. Чоловік десь при людях заплакав: "Не мужик, а сопляк ти і тряпка" А як жінка пустила три краплі, Співчуватимуть їй навіть чаплі. Так набридло подвійні стандарти В чужих картах весь час розкривати, Ацетоном від парт відмивати, І в плацкартах їх більш не читати.

2019-07-29 17:51:01

Інші вірші поета

Весна До зустрічі з тобою... Пробач! Повертайся у снах...

Інші поети

Educatorus Librarium

@educatorusdigitelli

Dragana Boskovic

@justletmesleep

Марічка Корень

@marichka_koren

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1685

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

11125