Miriam Krips
@Miriam_Krips
Книги Всі
Вірші Всі
Засніжені думки
Прийде зима і ми згадаєм знову Всі свої мрії і палкі бажання, Нам защебече пісню колискову Самотня зірка в небі, як востаннє. В вечірній стумі всі думки загубим І будем мріяти про літній вар, Осіння хляґа полонила думи, А провесінь ще спить у мричі чар. Зречемся всього ми, щоби почути Бентежний спів птахів, їх лопіт крил, З струмка плиткого хоч ковток пийнути, І глянути на чистий небосхил. Прийде зима і ми згадаєм знову Всі свої мрії і палкі бажання, Помрієм про вечірню літню втому Й плекатимем солодкі сподівання.
3
0
470
Подвійні стандарти
Набридли ці подвійні стандарти За "сорочками" сховані в картах. Що коректором пишуть на партах, Й розмальовують стіни в плацкартах. Коли кажуть тобі "Будь собою!" Й ти, повіривши, станеш такою — Обійдуть як чуму стороною. "Бавишся, бачу, травою?" "Ти постійно сидиш в телефоні!" Каже хтось, сидячи, мов на троні, За компом у Фейсбук-марафоні Скролить стрічку цілодобово. Чоловік десь при людях заплакав: "Не мужик, а сопляк ти і тряпка" А як жінка пустила три краплі, Співчуватимуть їй навіть чаплі. Так набридло подвійні стандарти В чужих картах весь час розкривати, Ацетоном від парт відмивати, І в плацкартах їх більш не читати.
1
0
542
Верлібр №_Ілюзії
Упевнившись у своїй свободі Ми забуваємо про свої залежності І дивимося на світ крізь рожеві скельця Забуваємо Як милувалися заходом сонця Як стояли проти невгамовного вітру І задихалися в обіймах ночі Та хочемо тільки щастя Якого ніколи не було і не буде Бо не існує його Такого Як ми собі уявляємо І розчарувавшись у всьому Вже не такі певні у свободі Тріскає скло І доводиться повертатися до буденного Забуваючи Що це і є щастя
2
0
376