Засніжені думки
Прийде зима і ми згадаєм знову Всі свої мрії і палкі бажання, Нам защебече пісню колискову Самотня зірка в небі, як востаннє. В вечірній стумі всі думки загубим І будем мріяти про літній вар, Осіння хляґа полонила думи, А провесінь ще спить у мричі чар. Зречемся всього ми, щоби почути Бентежний спів птахів, їх лопіт крил, З струмка плиткого хоч ковток пийнути, І глянути на чистий небосхил. Прийде зима і ми згадаєм знову Всі свої мрії і палкі бажання, Помрієм про вечірню літню втому Й плекатимем солодкі сподівання.
2019-09-15 17:52:31
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2597
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2216