Засніжені думки
Прийде зима і ми згадаєм знову Всі свої мрії і палкі бажання, Нам защебече пісню колискову Самотня зірка в небі, як востаннє. В вечірній стумі всі думки загубим І будем мріяти про літній вар, Осіння хляґа полонила думи, А провесінь ще спить у мричі чар. Зречемся всього ми, щоби почути Бентежний спів птахів, їх лопіт крил, З струмка плиткого хоч ковток пийнути, І глянути на чистий небосхил. Прийде зима і ми згадаєм знову Всі свої мрії і палкі бажання, Помрієм про вечірню літню втому Й плекатимем солодкі сподівання.
2019-09-15 17:52:31
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3211
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2184