Поймут те,кто не выносит историю...
Molaa Nori
История- тяжёлая наука В ней дат полно и сроков Этот предмет большая скука Не выношу я тех уроков В бытье моём она роль не играет Не с ней хочу я жизнь связать Училка ведь не понимает И продолжает утруждать Я ведь читала и старалась В суть параграфа вникать Но как- то всё не завязалось Должна теперь перездавать Это не есть учителя виною Что я заданье провалила Ну вот теперь сижу и ною Имею то,что заслужила
2020-04-28 09:03:29
4
0
Інші вірші поета
Счастлива,что не одинока Воспоминания Обратный билет? Мир вовсе никакой
Інші поети
breeze_
@breeze_
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5519
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12775