Поймут те,кто не выносит историю...

Molaa Nori

История- тяжёлая наука В ней дат полно и сроков Этот предмет большая скука Не выношу я тех уроков В бытье моём она роль не играет Не с ней хочу я жизнь связать Училка ведь не понимает И продолжает утруждать Я ведь читала и старалась В суть параграфа вникать Но как- то всё не завязалось Должна теперь перездавать Это не есть учителя виною Что я заданье провалила Ну вот теперь сижу и ною Имею то,что заслужила

2020-04-28 09:03:29

Інші вірші поета

Мне не к кому идти Вопль Забуду Жаркий лёд

Інші поети

Ledi_Alina03

@Ledi_Alina03

OhNamSoo

@OhNamSoo

Corry T'Erickson

@Corry_T_Erickson

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1214

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1996