غيرتني الحياة

تغيرت... و لم اعد كما كنت تغير ذاك الذي كان يتلهف لسماع ارقى وأجمل الكلمات....فصار موطنا للعذاب ونقل الحزن كل ما كان يملكه من اثاث... وعاش متربعا على عرش قلبي كملك في الستينات... فعدت بذاكرتي للحظة وتذكرت... كم رقيقة المشاعر كنت... أغتنم الفرصة و اعيش اللحظة ذاك الذي اردت فكبت... كل ماتمنيت .. فكبرت على ما كنت... ولم اعد احسب كم مضى علي من الوقت.. و.لم يعد يغويني شيء... فتأملت المي وتالمت لتاملي.. فكلما تاملت.. زادتني الحياة ارهاقا فكرهت.. ان اكون سببا في تعاسة من حولي فابتعدت.. كي لا يتألم أحد لالمي فصرخت.. باعلى صوتي بعيدا كي لايسمعني ذاك الذي خلته يوما صديقي.. ناسيا كيف كنت يوما مفعمة بالحياة ناسيا كيف كان قلبي ينبض حيا مليئا بالحب والشغف ناسيا كيف كنت اواسي من احب وانسيه هم الدنيا ناسيا قوتي ناسيا لهفتي ناسيا شوقي ناسيا ضحكاتي ناسيا آهاتي ناسيا مدى ندرتي ناسيا وفائي ناسيا من اكون متذكرا عكس ماذكرت متذكرا فقط مااصبحت عليه الآن فأخذت ...من النوم ملجأ لي فصار... الخيال عالمي الواقعي فبت. .. ارقع أحلامي وأضحك ضحكة المجنوني الذي وجد في عالمه الخيالي مالم يجده في العالم الحقيقي فانتظرت.. الليل بفارغ الصبر كمن ينتظر نتيجة نجاحه بلهفة او كمن ينتظر عودة من يحب بشوق ولذة... فبكيت ثم بكيت... فمهما رويت... قصتي مع الليل أحداثها فريدة لن ترى منها إلا الظلام.. فلا تحاول فهمي.. فما كتبت عن نفسي إلا القليل فبساطتي وعمقي.. لن تفهمه مهما حاولت... يامن اردت يوما رحيلي.. فمهما بدوت لك لن تقرأ صمتي ... وخلف ابتسامتي ....الف ابتسامة ومعنى.... وخلف معاناتي ....دوما شخص يأبى رحيلي... فقف في صف من تريد وابتسم... فمهما ضحكت لك الدنيا ستبكيك يوما... اما انا قد تعلمت.. كيف أستخلص من المي رحيق أملي تعلمت من اسمي كيف يكون التمني تعلمت أن ابين لك عكس ماتظنني فلا تحاول فهمي.. نفسي تغنيني وتكفيني✋ فكما تعودت على الخذلان تعلمت ايضا فن النسيان فالحياة قصيرة فرغم صغري ....رأيت و عشت فيها مايكفي ان اقول... هنيئا لمن ترك الدنيا قبل ان تتركه👌 بقائي فيها مدة ...صلاحيته قد انتهت...فلا يهم إن عشت فيها روحا بلا جسد👌 # قلم جاف.......✏ AKA MOON

2018-07-28 14:34:09

1

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Moi

Please translate it 😄😄

Відповісти

2018-07-28 15:08:31

1

كاســـــــــرة القيـــــــــود

@Moi i will do it later 😉

Відповісти

2018-07-28 15:13:25

1

Moi

@كاســـــــــرة القيـــــــــود ok 😊

Відповісти

2018-07-28 15:26:15

Подобається

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1728

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

14

6280