Тиша

Muzalevski

Так тихо. Повітря в легенях стискає груди. Так тихо й водночас голосно. Твій голос чутно звідусіль, повсюди. І пам'ять шепоче так болісно. У камері серця серійний вбивця. Рахує хвилини до вироку І кожне слово, мов постріл з рушниці Впивається в душу глибоко. Я хочу сховати тебе від усіх Моя особиста провина Кохати тебе - то є найбільший гріх Що солодший за будь-які вина Нехай боронить кожен день тебе Боже Та сотні небесних зграй Любов- це непосильна ноша. На все добре. Цілую.Дякую. Прощавай.

2018-07-26 09:39:44

5

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Muzalevski

приємно, що мої вірші викликають такі сильні емоції. Дякую Вам за коментар!

Відповісти

2018-07-26 13:48:13

Подобається

Схожі вірші

Всі

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

74

1

4094

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

1861