***

Микола Мотрюк (старший)

Як завруниться поле весною В білі шати вберуться сади У той дім що стремить над рікою В час вечірній мене заведи Ми розкладемо ватру в каміні З срібних чаш спожиємо вино Я візьму тебе на коліна Заглядатиме місяць в вікно І від того червоного трунку В моїх жилах кипітиме кров Я подякую долі дарунку І до ватри підкину ще дров На бистрині ігратиме річка Забираючи час в чужину Закоротка спіткає нас нічка Дай нам Боже прожить ще одну

2023-04-27 14:44:12

10

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Терті пляцки

Молодець, Коля -староста. Чудова поезія

Відповісти

2023-04-27 15:44:23

1

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2528

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2502