ဘယ်သူသိနိုင်မလဲ
Maskအောက်မှာ ဖြစ်ပေါ်နေတဲ့ ဝမ်းနည်းမှုတွေကို ဘယ်သူသိနိုင်မလဲ အပြုံးတုတစ်ခုကို ပန်ဆင်ရင်း မျက်လုံးတွေက ဝမ်းနည်းရိပ်သန်းနေတယ် ငါလေ အရမ်းမွန်းကြပ်နေတယ် Su
2021-06-01 06:14:12
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
ဘယ်သူသိနိုင်မလဲ кто знает
Відповісти
2021-06-01 07:02:26
Подобається
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
ငါဂူဂဲလ်ဘာသာပြန် မင်းရဲ့အခန်းငယ်ကိုဘာသာပြန်ထားတယ်။ ချစ်ရသူတစ် ဦး အပေါ်လိမ်လည်ခြင်းအကြောင်းကိုချောမော
Відповісти
2021-06-01 07:03:43
1
Майка Мальчик
Это на Мьямнском?🐈
Відповісти
2021-06-01 07:39:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2472
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11137