Вірші
Смуток
Звідкись сутінки смуток збирають І складають у постіль доволі. Він, як пух тополиний, злітає Та засліплює очі до болю. І защемлює змучену душу, І знесилює руки і волю. В ніч зі смутком іти чомусь мушу, Так тягне і веде за собою. І немає ні ночі, ні днини, Щоб не спала зі смутком, не їла, Щоб не мала на серці провини: Не сказала чи недолюбила... Знову вітер шугає в хмаринах І гасає в калюжах глибоких. Дощові розмітаю краплини І запитую себе: - Допоки? Та допоки лягатиме смуток В моє ліжко, на сонні повіки? Хочу смуток згубити, забути, Залишитись без нього навіки. Хай би сонце в душі гріло знову, Промінцями би сяяли очі. Хай би слухала зоряну мову В прохолодні чаруючі ночі. Хай як смуток – то легкий, прозорий. Хай як сум – то лише на хвилину. Хай приходять сумління докори, То ж потроху, а не без зупину.
0
0
232
Смуток
Звідкись сутінки смуток збирають І складають у постіль доволі. Він, як пух тополиний, злітає Та засліплює очі до болю. І защемлює змучену душу, І знесилює руки і волю. В ніч зі смутком іти чомусь мушу, Так тягне і веде за собою. І немає ні ночі, ні днини, Щоб не спала зі смутком, не їла, Щоб не мала на серці провини: Не сказала чи недолюбила... Знову вітер шугає в хмаринах І гасає в калюжах глибоких. Дощові розмітаю краплини І запитую себе: - Допоки? Та допоки лягатиме смуток В моє ліжко, на сонні повіки? Хочу смуток згубити, забути, Залишитись без нього навіки. Хай би сонце в душі гріло знову, Промінцями би сяяли очі. Хай би слухала зоряну мову В прохолодні чаруючі ночі. Хай як смуток – то легкий, прозорий. Хай як сум – то лише на хвилину. Хай приходять сумління докори, То ж потроху, а не без зупину.
0
0
719
Любов
Любов -це як якийсь еміксир, може причарувати і засліпити. Любов засліплює . Вона завжди тебе знайде навіть коли ти нехочеш.
0
0
228
Любов
Любов -це як якийсь еміксир, може причарувати і засліпити. Любов засліплює . Вона завжди тебе знайде навіть коли ти нехочеш.
0
0
684
Про нас
Любов жива у нас з тобою, Гуляли сніжною зимою, Ішли по вулиці щасливі, Ще зовсім юні і красиві. У парі добре,ми це знали І ранок разом зустрічали, Були хорошими стосунки, Розмови теплі,поцілунки. Весною квіти дарував, Тебе ласкаво обнімав. Високо в небі зорі ясні Недовго сяяли і гасли. Пливли у човнику рікою, Заснули тихо під вербою. І схожий сон приснився нам, Що ми заходимо у храм. У ньому тиша,світло ясне, Палає свічка і не гасне. І гарний ангел нам сказав: ПОБУДТЕ ТУТ,Я ВАС ЧЕКАВ....
1
0
527
