Смуток

Nasty Legka

Звідкись сутінки смуток збирають І складають у постіль доволі. Він, як пух тополиний, злітає Та засліплює очі до болю. І защемлює змучену душу, І знесилює руки і волю. В ніч зі смутком іти чомусь мушу, Так тягне і веде за собою. І немає ні ночі, ні днини, Щоб не спала зі смутком, не їла, Щоб не мала на серці провини: Не сказала чи недолюбила... Знову вітер шугає в хмаринах І гасає в калюжах глибоких. Дощові розмітаю краплини І запитую себе: - Допоки? Та допоки лягатиме смуток В моє ліжко, на сонні повіки? Хочу смуток згубити, забути, Залишитись без нього навіки. Хай би сонце в душі гріло знову, Промінцями би сяяли очі. Хай би слухала зоряну мову В прохолодні чаруючі ночі. Хай як смуток – то легкий, прозорий. Хай як сум – то лише на хвилину. Хай приходять сумління докори, То ж потроху, а не без зупину.

2018-01-31 20:22:47

0

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

3417

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

3071