"Ти серце моє зігрівав"
Natalochka
Ти серце моє зігрівав, І на кусочки все порвав, Неначе знову день той зимній , Той вечір, де забула я про все. Мені ті очі світ відкрили, А потім все це зачинили, Я не виню тебе, Вини немає. Не винен ти ,що я до тебе відчуваю, Та серце так щемить і загуде. Болить, неначе ти десь біля мене, І знову ти являєшся мені у сні, Неначе знову я в той вечір повернулась. Та разом нам не буть, Бо бачу я ,що ти в мені не відчуваєш суть.
2025-03-29 22:44:17
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олексій Коваль
Дуже гарно та емоційно вийшло!!☺️🤗😭
Відповісти
2025-03-30 05:05:21
1
Інші вірші поета
"Він і Вона" "Я завжди буду пам'ятати" "Той день печальний" "Незгасимий вогонь"
Інші поети
Kathleen Meyer
@kathleen265
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4183
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1732