Блог
Всі
Перший блог
Думки вголос, Різне
Ну що ж напишу свій перший блог.
Да, я не рідко що пишу, але хочу подякувати тим хто читає мої літературні брєдні,не завжди найдуться ті хто буде це читати.
Мої вірші не ідеал,пишу від свого серця.
На такій ноті закінчу писати цей перший блог.
P.S:Всім людям ПРИВІТ!!!🥰🥰
Новини
Всім привітик, шановні люди😁.
Нарешті зібравшисть з силами зробив тгк:
https://t.me/kraevudu_slova .
Там я розповідаю трохи про себе та викладаю віршики😌
1
901
Книги
Всі
Вірші
Всі
Прудко хапаю твою руку...
Прудко хапаю твою руку,
І різкими рухами Гермеса,
Полоню очі твої поглядом Зевса.
Будь моєю білораменною Герою!
А я твоїм громоверцем Зевсом!
Тільки без перелюбу старих часів.
На містокраї тісно,Олімп не потрібен,
Гайда на степокрай.
Піднімаю до небес,
Там наше майбутнє.
Падаємо в обійми,
Творця Землі,
Що чекає і любить нас.
Куйовджу волосся,
Бо ти захоплена в очах моїх,
Там ти під егідою моїх грудей.
Чи лихоманить, чи щасливі,
Не важливо ні твоєму ,ні моєму серцю.
Ха-ха,це ілюзія,
Ця велич—наші оп'янілі душі ,
Хочуть щоб ми були тут,
Але звіє твоя пам'ять про цю ніч.
Ти говориш що не забудеш.
—А якщо забуду поцілуй у вуста.
Не відпускати,тримати її,
Хочу більше, більше,
Ще рано—чи вже пора?
Чи час зникне....
Моє море вечірнє,
І той Ахілл богосвітлий.
Розумію його відчай,
Але у мене немає богині Феміди.
Не зроблю цей гріх облудний.
Коли заплющиш очі,
І повіки опустять завіси,
Перса,руки,може вже не мої,
Як і мої груди ,руки, брови не твої.
Сонце сходить...
Чи впізнаєш ти...
Гера білароменна?
0
0
1
Онлайн
Онлайн-урізана версія розмови,
Де забрано все крім тексту та відео з картинками.
Ініціатор тягне розмову,
Щоб запалити іншого ,
Створивши певний зв'язок.
Дістало тягнути те,де не чується людська ініціатива.
Тягнеш ,а люди відповідають,
Та відмахуються,
У них життя є,
Відмінно від декотрих.
Онлайн це гра правильних питаннь,реакцій,
Та особистої кмітливості,
Але не ранок залишається,
Тіло твоє на добраніч,
І ніхто не пише тобі.
0
0
189
Каїнова печать
Душать думки,
Холодний піт тече,
Скрізь тонкі судини,
Лякаючи нерви.
Багно всюди,
Витираю серветками,
Та навіть білими руками,
Тонучи у болоті оточення.
—Будь як ми.
—Геть, самостійності
—Не ускладнюй життя
—Ти-божевільний.
Ґречно поклонюся фарисеям,
Забувши їхні заповіти,
Клапті чорнил та правил
Заради пошуку себе.
Шукаю долю у очах,
Живу тисячами життів,
А не приймаю правила жахливого фатуму.
0
0
221
