Олексій Коваль
@oleksiy_koval
Коли ми помремо, згадаємо те, що зігрівало наші серця у скрутну мить
Вірші Всі
Вени напнуті...
Вени напнуті, Грають вони жахливу музику, Страждання та радості, Які не пізнані простому серцю. Вічно поглинутий сном, Щоб уникнути цього звуку, Котрий віднімає останні сили, Буденного "я". Майоріє постать, У штормі почуттів, А це бліда постать-я, Убралася у жалюгідну тофу, І розносить плоди своїх страждань. Хіроманти говори:"Щасливий ти любчику", Їхні огидні погляди, Якось задовольнили обмежений та гордий розум, Наче мури кам'яні, Що вважав прихистком для душі. Всіма фібрами душі, Бажав добра суспільству, Але намагаюся натщесерце, Випити отруту тяжких мук.
0
0
68
Рвуться струни серця....
Рвуться струни серця, Останній спалах мертвого тіла, Найприємніша та найдивніша посмішка, Смерть сповнена відчаю.
0
0
71
Сила кохання
"Я не у твоєму серці, Хоча почуття не згасли, Скувала ти мене кайданами кохання, Але зовсім випадково вийшло. Не страждаю через нашу не взаємність, Бо коли ти ще існуєш, Можу насолоджуватися, Принаймі бачу твою гордовиту постать. Чоловічий обов'язок радіти ближнім, А не заливатися марними ручаями сліз, Які вбили не одних гідних людей, Що існували у світі кохання та ненависті. Житиму звичайним життям, Де пануватиме робота, Але знаю що ти десь там у моєму серці, І берегтиму вогник,як дорогоцінний скарб. Кращим стану і піду далі, Там людини щасливі та розумні. Не забуваю обітниць своїх, Сказаних самим собою: "Вірним бути тільки одній коханій." У дощі смертей та смутку, Завжди знаходив вихід, Згадуючи першу зустріч, Коли була ще в'юнка весна. Настане час, Що найрідніші почнуть підіймати руки, На бідну дівку, Наче ті варвари чужії. Стану несподіваним і не жаданим щитом, І відчую біль кохання. Байдуже на статус, статки Та навіть особисте щастя, Доки вона у лапах звірів. А ти зі злими очима ріжеш мене, Згодом змирніє погляд,який вже сповнений вдячності. Молоде тіло ошкарубло, Навіть старі віка, Не пожаліли дідуся з сивиною, Тільки в його очах горить вогник, Котрий подарувала багато років тому, Одна єдина кохана дівчина. Весняним ранком, Коли сонце ще не встало, Збудило мене не проміння, а голос милої: " Я тебе кохаю". Може цей дивно і просто, Але я найщасливіший у світі."
0
0
69