Вірші
Всі
Нікчеми
Кажуть що нікчеми
Мають право на життя ,
Навіщо це їм? Не знаю я,
Але мені життя принесло не стільки щастя,
Як понурих страждань,розчарувань, глибокої і мертвої самотності.
Кожен день пригнічений,
На думках тільки самогубство,
Здається що граюся зі своїм життям,
Божевільні трюки розбитих і байдужих людей,
Але ні, це крик немічної душі
Останнє на що вона здатна.
Нікому до нас діла,
Головне зробити рабами,
І отримувати користь,
Їх не хвилює,
Кому погано, хто йде на смертну путь,
Ось які тенденції сучасного світу.
0
0
33
Петля
Петля висить,
Пусто чекає на господаря,
Кров'ю жертв залита.
Холод, сльози, самотність.
Різнокольорове розчарування ,
Погляди презирства,
Зів'яла квітка у великій садибі.
Ніж-страждань,
Крик віддалених душ,
Глибока морська ущелина,
Темрява не розвійна ,
Вогонь який втратив віру.
Сміх як ознак передчасної смерті,
Зітхання та труна.
Бліде обличчя,
Вкрите шрамами життя.
0
0
29
Місячне страждання
Самотні полум'я міста,
По веселому лунає музика,
Відчужений від цього міста,
Цих не зрозумілих людей.
Меланхолійні рухи,
Мій самотній вальс,
Ілюзія спокою і радості на хвильку,
Далі дощ ллє у гарячі рани.
Різкі рухи страждань,
Зачудне піднесення,
Занепад радості променистій,
Яку ніколи не втримати.
Заціпенілий погляд у порожнечу,
Безнадійно побачити щось щасливе,
Дурний місяць,
Що входить тільки у трагічні моменти.
Ноги ватяні і летять в низ,
Бруківка покрита безліччю голками,
Безсмертна агонія—страждання цілого світу,
Цей тягар несуть не особливі,
Звичайні люди,
Що замість щастя пізнають біль.
Гнів охоплює тіло,
Розпач врізається у саме серце,
Дитячі крики допомоги,
Підірване здоров'я.
Депресія під маскою байдужості та радості водночас,
З боку сміх і глум,
А з іншого рука допомоги.
Війна у розумі,
Апатія холодна,
Втома від фальшивої боротьби,
Втрата мого життя.
—Допоможіть, я не можу встати.
0
0
27
