Вірші
Всі
Польова квітка
Чи сліпий, чи видющий я?
Не знає молоде, юнацьке серце.
Здається закохався у квітку,
Всі питають: "Якою вона була?
Тюльпаном,ромашкою,
Чи гордою трояндою,
Від якою серце кров'ю стікало?"
Ні ким ця дівчина не була,
А звичайнісінька польова квітка,
Їх тисячі, мільйони,нескінченність.
Але серце любить тую єдиную,
Хоча таких як вона багато.
Хай люди забудуть про нас,
Розвіються перед нашими очима,
Щоб дали змогу побути разом,
Коли нас навіки розлучить осінь.
Настане мій час,
І колись одним весняним ранком,
Ми потрапимо у велику луку,
Що зветься раєм.
1
0
23
Праця поета
Безсонні ночі,
А я ширяю у бурхливій ейфорії,
Яка прокинулися після світлих годин.
Візьму старе перо,
І вилетять з нього пам'ятні слова:
Романтика, розлука.
Життя, смерть.
Мир, війна.
Вічні тематики і проблематики,
Фальшивих емоційних ігор,
Де зникли щирі емоції,
Все це тільки для утіхи своєї.
Це крик мій людству,
Які вони ж черстві.
Творитиму до самого ранку,
Коли житиму високими, елегантними мріями про життя.
Ніч, зірки і тиша,
Дивляться та слухають мою дивну мелодію,
Це натхнення ,
Що збуджує душу.
Ці звуки радості,
Наче вперше оживив,
Після тривалої смерті,
Плач тужливий,
Біль реальності нової,
Ламає душу скалічену.
Фантазія—моя ти муза,
Ідей у вас хоч цілий небокрай,
Скільки не здійснених, нових, абстрактних творінь крилатих?
Жадібно охоплюватиму все,
Пером чудодійним,
Щоб залишити у спадок,
Майбутнім поколінням,
Дорогоцінне письмо ліричне,
Де для кожного вирине,
Нова, обнадійлива історія життя.
0
0
29
Що мені рідне?
"Що мені рідне?
Я й сам не знаю відповіді.
Батьківщина чужа,
Так своїми брудними руками хапає.
Друзі стали такими далекими від мене,
Їхні погляди холодні і пусті до мене,
Наче не існує на світі "мене".
Смерть надходить довгою ходою,
Хоче пришвидшити мій спочинок,
Бо розчарувався навіки у всьому."
0
0
37
