Між плюсами і мінусами
Ти - математик,я - гуманітарій, І що пов'язує таких складних людей? Написаний життям один сценарій? Чи рівна кількість прожитих ночей? Відомо:плюс і мінус - притягання, Та жаль,відомо це тобі, Я вірю в повість про кохання, Роман до сліз,як пишуться вірші. Розказуєш мені ти теореми, Про синус,тангенс,кут і висоту, А я тобі присвячую поеми, Які останнім часом так люблю. Ти - математик,я - гуманітарій, І що пов'язує у цьому світі нас? Нудний життєвий знову той сценарій? Чи пара вивчених на пам'ять типу фраз? Я вивчила:на нуль ділить не можна, Запам'ятала я квадратів множину, Яка нерівність навіть є тотожна, Навчилася знаходить висоту. І знову виникає запитання: Пов'язує нас що на цій землі? Ти знаєш:плюс і мінус - притягання, Тепер,нарешті,це відомо і мені.
2018-04-26 19:33:31
6
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9669
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1981