Між плюсами і мінусами
Ти - математик,я - гуманітарій, І що пов'язує таких складних людей? Написаний життям один сценарій? Чи рівна кількість прожитих ночей? Відомо:плюс і мінус - притягання, Та жаль,відомо це тобі, Я вірю в повість про кохання, Роман до сліз,як пишуться вірші. Розказуєш мені ти теореми, Про синус,тангенс,кут і висоту, А я тобі присвячую поеми, Які останнім часом так люблю. Ти - математик,я - гуманітарій, І що пов'язує у цьому світі нас? Нудний життєвий знову той сценарій? Чи пара вивчених на пам'ять типу фраз? Я вивчила:на нуль ділить не можна, Запам'ятала я квадратів множину, Яка нерівність навіть є тотожна, Навчилася знаходить висоту. І знову виникає запитання: Пов'язує нас що на цій землі? Ти знаєш:плюс і мінус - притягання, Тепер,нарешті,це відомо і мені.
2018-04-26 19:33:31
6
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4863
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1717