Два цвета
Дмитро Чернега
Ты или я, добро или зло Любовь или ненависть, правда и ложь Все эти слова - антонимы мысли, Много таких же встречаем по-жизни Но где же те грани и где те границы Что должны отделять нас, как клетку от птицы Как узнать точно, что честно что ложно Что делать нельзя, а что уже можно? Но как и в палитре где кончается белый Есть еще один цвет под названием серый Но грани его невидемы нам Там нет четких линий, как в волнах цунами Так и по жизни границ этих нету Но не каждый из нас заметит все это Нам нужно самим очертить грань запрета Что б все же увидеть какого мы цвета
2018-09-01 13:33:10
5
0
Інші вірші поета
Вовчий шторм (Witcher 3) Життя
Інші поети
Lil' sunshine
@Chara1707
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9213
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4928