Вовчий шторм (Witcher 3)

Дмитро Чернега

Шлях пальцем проклади, між шрамів, ран суворих Щоб всупереч зіркам сплелись наші шляхи Відкриті рани, вилікуй їх знову Щоб долі візерунок ми разом сплели Із снів моїх тікаєш на світанку Солодкий запах агрусу й бузку Про локон чорний твій мріяти я буду зранку І очі фіалкові, які зронять сльозу По сліду вовка піду у заметілі І вперте твоє серце я наздожену Крізь гнів і смуток, що камнем затверділи Замерзлі на вітрах вуста я розпалю Не знаю я - чи ти моє призначення Чи в пристрасті були лише сліпі Якби не мовив останнє я бажання Чи покохала б ти мене тоді?

2018-09-01 12:14:56

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Дмитро Чернега

дякую, виправив, телефон хоче бути головним і пише, як йому довподоби.

Відповісти

2018-09-01 13:27:27

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

12369

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

1652