Вовчий шторм (Witcher 3)

Дмитро Чернега

Шлях пальцем проклади, між шрамів, ран суворих Щоб всупереч зіркам сплелись наші шляхи Відкриті рани, вилікуй їх знову Щоб долі візерунок ми разом сплели Із снів моїх тікаєш на світанку Солодкий запах агрусу й бузку Про локон чорний твій мріяти я буду зранку І очі фіалкові, які зронять сльозу По сліду вовка піду у заметілі І вперте твоє серце я наздожену Крізь гнів і смуток, що камнем затверділи Замерзлі на вітрах вуста я розпалю Не знаю я - чи ти моє призначення Чи в пристрасті були лише сліпі Якби не мовив останнє я бажання Чи покохала б ти мене тоді?

2018-09-01 12:14:56

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Дмитро Чернега

дякую, виправив, телефон хоче бути головним і пише, як йому довподоби.

Відповісти

2018-09-01 13:27:27

Подобається

Схожі вірші

Всі

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

74

1

4751

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

3687