Крик душі
Мені набридло, набридло Жити як хочуть інші Постійно слухати чужі поради Що я маю робити як слід Ось там чи там поступити Що маю я робити Слідувати якимось канонам Які не знаю хто придумав Я жити хочу як захочу І ніхто не зможе мене переконати І хоч складно вийти з зону комфорту Лише я буду знати Яким шляхом мені піти Та що мені робити Ніхто не зможе мене переробити Ми всі різні і несхожі Того не треба мене повчати На своїх помилках я повчуся І чомусь все-таки навчуся...
2020-08-12 18:18:03
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
)))точно. Своя разбитая коленка сильнее болит, чем чья -то. ✍️✍️✍️✍️✍️ Я такая же... Есть...а может была... Чути крик душі у твоєму вірші. А помилки у вірші можна виправити...вони ж коректуються. Гарного тобі редактора. Пиши. В тебе добре виходить ☀️🤗
Відповісти
2020-08-12 18:25:30
Подобається
Nika02_
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Дякую за відгук❤
Відповісти
2020-08-12 18:33:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4948
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5926