Крик душі
Мені набридло, набридло Жити як хочуть інші Постійно слухати чужі поради Що я маю робити як слід Ось там чи там поступити Що маю я робити Слідувати якимось канонам Які не знаю хто придумав Я жити хочу як захочу І ніхто не зможе мене переконати І хоч складно вийти з зону комфорту Лише я буду знати Яким шляхом мені піти Та що мені робити Ніхто не зможе мене переробити Ми всі різні і несхожі Того не треба мене повчати На своїх помилках я повчуся І чомусь все-таки навчуся...
2020-08-12 18:18:03
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
)))точно. Своя разбитая коленка сильнее болит, чем чья -то. ✍️✍️✍️✍️✍️ Я такая же... Есть...а может была... Чути крик душі у твоєму вірші. А помилки у вірші можна виправити...вони ж коректуються. Гарного тобі редактора. Пиши. В тебе добре виходить ☀️🤗
Відповісти
2020-08-12 18:25:30
Подобається
Nika02_
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Дякую за відгук❤
Відповісти
2020-08-12 18:33:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5301
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2683