Нарешті ти відкрив свою нову силу,- долинуло з лісу.

-Хто це?- спитався чоловік, коли перед ним з'явилась демонесса,- Ти ж одна з генералів…

-Ох, то я відома серед людей,- усміхнулась вона,- ти правий я суккуб Марія перший генерал армії демонів. Хоча, це й не дивно, ми вже зустрічались, герою.

-Як ти догадалась?

-Ти серйозно? Забув хто це з тобою зробив? Знаєш ти дуууже розчарував нашу господиню!- відповіла генерал,- Але зараз не до цього. Хочеш дізнатись що з тобою стало і що це за сила?

"Я маю бігти в село… А чого я маю туди бігти? Чорт, це щось важливе, але я не можу згадати. Все чого я хочу - слухати її. Невже це і є її сила?- думав Олександр,- Я слухаю!

-Ось і чудово,- засміялась демонесса,- тоді слухай. Наша люба пані хотіла, щоби ти ставав сильнішим, врешті решт піддався її магії і став вірним слугою. Хоча, ти напевно і сам здогадався, раз так довго не користувався силою. Коли з'явився камінь душі ти замітив, що твій меч поглинув не світлу частину, а темну. Справа в тому, що світла частина - це чиста і не осквернена душа і для посилення своїх вмінь герої і маги поглинають її, тим самим даючи волю, замкненій в темній частині, демонічній силі; яка при виході оскверняє все живе навколо. Таким чином вбиваючи цих істот маги ще більше допомагають розповсюдити скверну. Ти ж, після "Метеморфози", став чимось на кшталт гібрида демона і людини, тобі потрібна темна енергія для відновлення сил. Тому ти і поглинаєш її, роблячи це ти очищаєш тварин, яких перетворили в прислужників нечисті, але чим більше ти поглинеш темної енергії, тим більше твоє серце і розум почнуть наповнюватися злом, ти зламаєшся і станеш прислужником нашої господині.

-Якщо ти хочеш щоби я підкорився, то для чого ти це мені розповідаєш? Я ж тепер не буду користуватися силою і проклинати камені!

-Наша господарка не дурна, вона із самого початку мала інший план, а ти був всього лиш як доповнення, чи поможеш, чи не поможеш, це нічого не міняє! Я всього лише вирішила тебе попередити, бо ти мені подобаєшся, хі-хі, якщо будеш просто сидіти склавши руки то нічого не зміниш, а як почнеш боротись, то можеш або підкоритися і приєднатись до нас, або всіх здивувати і здолати панну.

-Хочеш сказати, ти зрадила свою королеву?!

-"Заради коханого, можна і рідних батьків зрадити" - здається у вас так кажуть. Це буде наш маленький секрет, та і в тебе немає часу над цим думати.- сказала суккуб, після чого поцілувала його і зникла.

Хвилини три Саша стояв як вкопаний, і ніби прокинувшись від трансу крикнув: Я згадав!!! Василь казав про монстра, скоріш за все він спеціально відпустив Віку, щоби та привела його до поселення. Треба скоріше бігти назад і попередити всіх, хоча який в цьому сенс, навіть якщо це просто цербер, вони не зможуть його здолати. Мені треба бігти, щоби самотужки захистити їх, я їхній єдиний шанс!...

  -Захищайте людей,- кричав Олег.

-Всі ховайтесь в будинки, а ще краще біжіть чимдуж від площі!- підтримав Артем.

-Спасі-і-іть!- закричав мисливець, якого монстр схопив. А через мить кинув до рота і проковтнув.

-Смачна їжа,- почала бурмотати тварюка,- Я хочу ще! Ще їжі!!!

-Зараз ти попробуєш наших мечів!- закричали мисливці і в чотирьох накинулись на монстра.

  "Ударна хвиля" - всі мисливці відлетіли на десятки метрів від ворога. Та що казати, якщо самі будинки які були навколо нього перетворились в руїни, а їхні обломки задавили селян, які не встигли втекти.

-Цього не може бути.- з жахом дивився Олег.- Тільки не знов!

-Буга-га-га-га! Ну, хто ще хоче погратись?!- озвався монстр.

-Я!- крикнув Артем і побіг на нього.

-Не треба!- хотів його зупинити Олег.

-Давай повеселимося,- озвався замахуючись ворог.

  Хлопець зміг увернутись від атаки і вдарити монстра з внутрішньої сторони ноги.

-Боляче!!!- заволав той, схопивши мисливця і кинувши об уламки будинку.- Ну гад, я зараз тебе розчавлю….

"Вогонь Іфрита"