Інертно

Пані Медіація

То співав, не співав, Говорив, щось казав. Потім пив і курив, Довго спав. То писав, то мовчав. Вибачавсь. Обіймав, цілував. Лиш був якось казав, що кохав. Обіцяв і благав, Ридав і прохав, Що ніколи й нічого більше не буде. Думав так, як хотів, А творив, що умів І нізащо я це не забуду. Нагадаю усе, що цей смуток несе, Більше терпіти не буду. Серенади свої поховай у собі, Вони мною давно вже забуті. Ти на голос чийсь йшов, Ти шукав та не знайшов, Тільки заплутавсь у нетрях, А мені показав лиш танок передсмертний. Як стояв, так і впав, Там й стоїть оцей камінь посмертно. (Почуття лиш для смертних)

2023-02-14 22:27:28

Інші вірші поета

Мрія Невдала спроба Голос, який не вміє мовчати Я

Інші поети

Алина

@Alina_Krasnobaeva_

Beautifulinwhite

@Beautifulinwhite

Ledi_Alina03

@Ledi_Alina03

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2346

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4814