Інертно
То співав, не співав, Говорив, щось казав. Потім пив і курив, Довго спав. То писав, то мовчав. Вибачавсь. Обіймав, цілував. Лиш був якось казав, що кохав. Обіцяв і благав, Ридав і прохав, Що ніколи й нічого більше не буде. Думав так, як хотів, А творив, що умів І нізащо я це не забуду. Нагадаю усе, що цей смуток несе, Більше терпіти не буду. Серенади свої поховай у собі, Вони мною давно вже забуті. Ти на голос чийсь йшов, Ти шукав та не знайшов, Тільки заплутавсь у нетрях, А мені показав лиш танок передсмертний. Як стояв, так і впав, Там й стоїть оцей камінь посмертно. (Почуття лиш для смертних)
2023-02-14 22:27:28
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2214
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2324