Інертно
То співав, не співав, Говорив, щось казав. Потім пив і курив, Довго спав. То писав, то мовчав. Вибачавсь. Обіймав, цілував. Лиш був якось казав, що кохав. Обіцяв і благав, Ридав і прохав, Що ніколи й нічого більше не буде. Думав так, як хотів, А творив, що умів І нізащо я це не забуду. Нагадаю усе, що цей смуток несе, Більше терпіти не буду. Серенади свої поховай у собі, Вони мною давно вже забуті. Ти на голос чийсь йшов, Ти шукав та не знайшов, Тільки заплутавсь у нетрях, А мені показав лиш танок передсмертний. Як стояв, так і впав, Там й стоїть оцей камінь посмертно. (Почуття лиш для смертних)
2023-02-14 22:27:28
2
0