Вірші
Ї
Набридло плентатись пітьма
І слухати усіх розумних,
Що все-те бачили та знають
Що до дверей тебе штовхають,
Як бидло непорозуміле,
Що смикається до нічого,
Та шепотять тобі на вуха:
-Прости, прими й відпусти,
Однаково нічо не зміниш,
Все, як є…А решта- суєта.
Йди-но, доця, медитуй,
вгамуй свій мозок булькотючий.
А ні, так буде ще болюче…
Навіщо мучитись даремно?
Засни.
Та буде щастіє тобі.
Похерь, стань трупаком бездушним,
Спокійним, звішеним, послушним, і цетера, і цетера.
Не хочу я, пішли всі в…сад.
Щастя не шукаю- жити мушу.
Помремо всі. І мудрі, і тупі.
А що там далі- то ніхто не знає;
кому сцикотно, хай на вічність зазіхає.
У кожного свій шлях, і правил тут нема,
а істина- мабуть, одна, та хай собі лишається де є,
шукать не буду.
Захоче, сама знайде, а ні- обійдемось…
Тільки не вчить, благаю, як правильно та
Як повинно бути, бо вже зудить подекуди
духовність та по три рублі кіло.
Цитатки- то теорія, а практика в миру- це зовсім інша справа.
То дякую, громада, за увагу.
Бажаю жити. Щось то вийде. Та й усе…
3
1
235