نهايتي..
احيانا أشعر و كأن هنالك جزء مظلم بداخلي قد سئم هراء الحياه و أحيانا أشعر بأنه يتغلب على تدريجيا.. قد لا ابتسم.. قد لا أرغب بالحياه.. ربما ذلك الجزء بدأ بالتحكيم بي.. افعالي.. اقوالي.. نظرات عيناي.. إرهاق جسدي.. لكن كل ذلك لم يحدث للاشئ.. ذلك الجزء قد ولد بداخلي نتيجه ل دموع عيناي المنهمره.. تلك الغصه التي تلازمني أوقات نحيبي..و ألم قلبي... و انطفأ بريق عيناي.. و عدم رغبتي بالحياه... و تمنى الموت اليوم قبل غدا.. ذلك الجزء الذي لم يعلم احد بأني امتلكه..لم أعد بتلك الروح المرحه... ربما لم أعد انا.. أصبحت اميل للألوان القامه.. ربما لأني اري بها ما أصبحت عليه.. لم أعد قادره على تحمل بضع دقائق أخرى.. لم أكن اريد كل هذا ان يحدث لقد كنت أرغب بحياه التي لطالما تمنيتها و لم أحصل عليها قط.
2020-07-26 22:07:06
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nour_Amr
@Jona's Novels انا حبيتك جدا على فكرة 💜💜💜
Відповісти
2020-07-26 22:12:26
1
Jona's Novels
@Nour_Amr ياا قلبي وانااا كمان والله 🥺❤️❤️❤️😘
Відповісти
2020-07-26 22:24:25
1
Nour_Amr
@Jona's Novels ♥️😍😍😍
Відповісти
2020-07-26 22:24:37
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4501