بلا عنوانٍ
إبتسامتك في وقت ظلمتي الهالكه تنيرني... عيناك لطالما كانا مرشداي.. صوتك لطالما كان مقصدي و وجهتي... كنت تخبرني بأنك عهدتني قوية لم تعهدني بذلك الضعف... جناحاي تمزقا.. ألم تسمع صوت تمزقهما؟؟.. انت من انتزعتهما مني.. لقد نزعت مني قدرتي على التحليق.. لطالما أردت ان تبقيني سجينة قفصك.. لم تريد أن تسمع الأصوات بداخلي.. لم تريد أن تسمع صوت رجائي.. لقد غلب عليك شيطانك.. جانبك المظلم.. كنت تراني كالدمية التي تريد أن تحركها بأشرطتك.. و لكن ليس بعد الآن.. تلك الأشرطة لم تعد تحركني.. لقد أصبحت كما اريد... قلبي محطم و لكن لم أعد دمية.. سأسترد جناحاي.. سأحلق من جديد.. قفصك لن يسعني.. و لن أترجاك.. بالنهاية كان خلف ابتسامتك الدافئة إبتسامة مظلمة تخبئها.
2020-07-26 19:22:43
5
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Jona's Novels
@Nour_Amr حبيبتي وتأكدي إني هشجعك دائماً ❤️❤️🥺
Відповісти
2020-07-26 19:28:31
Подобається
Nour_Amr
@Jona's Novels انتي قلب قلبي خلاص 💜
Відповісти
2020-07-26 19:29:39
1
Jona's Novels
@Nour_Amr يا عمري انتيي🥺❤️❤️
Відповісти
2020-07-26 19:30:50
1
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1860
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12350