Dark lights

Nour_Amr

You walk straight to me and see my dead smile.. Shake hands isn't enough for u to feel my cold soul... Then you realize it's hard for u to rescue me from the dark lights... You begin to fight it... Scream in front of it... Then it takes me away. You know that there's no way out but u keep trying over and over again. Your love disappear from my eyes... You know that it's too late for me.. Go, run away, you can't rescue me but u have to rescue our memories and our love from the dark lights. Why u sacrifice for me? This is the end for me. Go, I can't handle it anymore . At the end dark lights always win..

2020-07-23 18:19:22

6

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Nour_Amr

@چُولِي حبيت تشجيعك ليا اوي ♥️

Відповісти

2020-07-23 18:55:44

1

چُولِي

@Nour_Amr It's nothing بجد حبيت كتاباتك جدًا❤️❤️

Відповісти

2020-07-23 18:57:50

1

Nour_Amr

@چُولِي لالا كده انتي من النهاردة صديقتي ♥️♥️

Відповісти

2020-07-23 18:58:15

1

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3321

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12226