Dark lights
Nour_Amr
You walk straight to me and see my dead smile.. Shake hands isn't enough for u to feel my cold soul... Then you realize it's hard for u to rescue me from the dark lights... You begin to fight it... Scream in front of it... Then it takes me away. You know that there's no way out but u keep trying over and over again. Your love disappear from my eyes... You know that it's too late for me.. Go, run away, you can't rescue me but u have to rescue our memories and our love from the dark lights. Why u sacrifice for me? This is the end for me. Go, I can't handle it anymore . At the end dark lights always win..
2020-07-23 18:19:22
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nour_Amr
@چُولِي حبيت تشجيعك ليا اوي ♥️
Відповісти
2020-07-23 18:55:44
1
چُولِي
@Nour_Amr It's nothing بجد حبيت كتاباتك جدًا❤️❤️
Відповісти
2020-07-23 18:57:50
1
Nour_Amr
@چُولِي لالا كده انتي من النهاردة صديقتي ♥️♥️
Відповісти
2020-07-23 18:58:15
1
Інші вірші поета
الروح المحتضرة نهاية النحيب الكلمات المبعثرة One, Two, Three..
Інші поети
Beatrice
@shiira
Trui
@trui
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16962
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2547