Падають
Падають… Кажуть, що падають, На землю тихо падають Сніги, дощі… Згадують… Усі ще згадують, Подробиці пригадують, А ти лиши…. Лиши мене, і мої мрії, Моє життя та майбуття, Інакші думки та надії Все ж маю я, все ж маю я…. Падають… У прірву падають, Мости нас вже не зв’язують, Горять вночі…. Вказують, Усі нам вказують, Як треба жити вказують А ти лиши… Лиши мене, і мої мрії, Моє життя та майбуття, Інакші думки та надії Все ж маю я , все ж маю я…. Падають, Ці зорі падають, Бажання всі загадують Вночі, втиші. Зв’язують, Нас ще прив’язують Ці спогади пов’язують Та ти лиши….. Лиши мене, і мої мрії, Моє життя та майбуття, Інакші думки та надії Все ж маю я , все ж маю я….
2022-02-12 09:23:37
3
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1481
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1156