Вірші
Всі
Чи є ще ті, у кого кров без фальші
Чи є ще ті, у кого кров без фальші?
Хто чесний до кінця з своїм сумлінням?
Хто визнає, що є за нього кращі
І не ховається від гострого прозріння?
Чи вміє хтось віддатись почуттям,
Ось так, щоб догоріти без останку
І не шукати потім вороття,
І не чекати для початку знову ранку?
Хтось може бути просто небайдужим?
Або зізнатись чесно у апатії?
Чи вільно дихати на повні груди?
Не перейматися, що потім будуть наслідки?
Завжди хоча б в одному із аспектів,
Або хоча б в житті одного разу
Спливає фальш із невідомих нетрів,
Бо не існує в світі ідеалу.
1
0
301
Тим, хто зараз палає у пеклі
Тим, хто зараз палає у пеклі,
Поміж кіл несмішної комедії
Принесіть хоча б склянку води
І не треба кришталю богемії.
Тим, кому боже світло пророчили,
Заверніть у пакет хоч би попелу.
Хтось із нього обернеться феніксом
Чи ж покриється вщент глухим мороком.
А до тих, хто вважав себе праведним
Піднесіть найпрозоріше дзеркало,
Розірвавши бельмо із затьмарення,
Прокладаючи шлях до відвертості.
0
0
482
Вимикай і більш нічого не чекай
Вимикай і більш нічого не чекай,
Спустись з гори рожевих обіцянок.
Не йди – лети і ніч не пробачай,
Не злизуй краплі із спустошених бляшанок.
Не вір у те, що зійде знову завтра сонце,
Не намагайся перезняти вільний кадр.
Чомусь простіше довіряти незнайомцю,
Коли довкола недороблений театр.
Це ж так не складно жити, складно вміти
Не спокушатись на приховану оману,
Знаходити для мрії стерті іскри
Й звільнитись від набридлого дурману.
0
0
339
