Відігрій мене
Мою розбиту душу Заспокій, збери, Я все забути мушу, Щоб вперед іти. Не говори нічого, Обійми лише, Знищ спогади про нього, Відігрій мене. Я знаю ти за мене, І зі мною ти, Холодною порою Поруч у житті. Я знаю ти кохаєш І піклуєшся, Щастя мені бажаєш І турбуєшся. Мою тендітну душу Не губи, люби, Бо я як тебе впущу, То це назавжди.
2022-02-17 06:55:16
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kotik
Чуттєвий вірш рідною мовою. Дякую
Відповісти
2022-02-17 07:32:46
Подобається
Олена Корун
Дякую)
Відповісти
2022-02-17 07:36:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4344
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2453