Відігрій мене
Мою розбиту душу Заспокій, збери, Я все забути мушу, Щоб вперед іти. Не говори нічого, Обійми лише, Знищ спогади про нього, Відігрій мене. Я знаю ти за мене, І зі мною ти, Холодною порою Поруч у житті. Я знаю ти кохаєш І піклуєшся, Щастя мені бажаєш І турбуєшся. Мою тендітну душу Не губи, люби, Бо я як тебе впущу, То це назавжди.
2022-02-17 06:55:16
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kotik
Чуттєвий вірш рідною мовою. Дякую
Відповісти
2022-02-17 07:32:46
Подобається
Олена Корун
Дякую)
Відповісти
2022-02-17 07:36:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2620
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4946