I'm torn...
Ruqayyah Jkh
I'm so torn.. I don't know what to do.. Is pleasure of today worth pain of tomorrow... I'm so torn.. I love her so much & yet she is going to leave me.. I'm so torn.. I feel the void coming again.. I feel i am about to crumble.. I feel i am going to fall back in my darkness.. I feel safe there.. I'm so torn.. I love her.. Yet i can do nothing to make her stay.. She was never mine.. I gave her my all.. I committed myself to her.. Yet she is going to leave.. I don't know what to do.. I'm so torn.. Why does this keep happening to me? Why did i do to deserve this? Why no one gets to stay? I'm so tired.. I'm so torn.. Why?
2018-10-07 19:57:33
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Madison Tyler
Someone someday will definitely stay
Відповісти
2018-10-14 08:51:13
1
Madison Tyler
Nice poem though
Відповісти
2018-10-14 08:51:22
2
alvahmara
Heart breaking
Відповісти
2018-10-27 09:05:07
1
Інші вірші поета
Forgive me.. Dear brother.. Kept alive... Trust...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17056
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2676