I'm torn...

Ruqayyah Jkh

I'm so torn.. I don't know what to do.. Is pleasure of today worth pain of tomorrow... I'm so torn.. I love her so much & yet she is going to leave me.. I'm so torn.. I feel the void coming again.. I feel i am about to crumble.. I feel i am going to fall back in my darkness.. I feel safe there.. I'm so torn.. I love her.. Yet i can do nothing to make her stay.. She was never mine.. I gave her my all.. I committed myself to her.. Yet she is going to leave.. I don't know what to do.. I'm so torn.. Why does this keep happening to me? Why did i do to deserve this? Why no one gets to stay? I'm so tired.. I'm so torn.. Why?

2018-10-07 19:57:33

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Madison Tyler

Someone someday will definitely stay

Відповісти

2018-10-14 08:51:13

Madison Tyler

Nice poem though

Відповісти

2018-10-14 08:51:22

alvahmara

Heart breaking

Відповісти

2018-10-27 09:05:07

Інші вірші поета

The vow Attachment... It was a bad day... Its not anger...

Інші поети

Anntuanetta

@Anntuanetta

ZhaMar

@ZhaMar

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2351

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16713